Я з малечку читаю реп
Чи то мій дар? Чи може Божа кара?
Як виживати у цій зграї з її вожаками?
Як лабіринтами систем, затверділих правил
Змінити їхнє ліво на праведне право?
Я інакше не умію, тільки так, поки будуть сили
Я виноситиму все сміття з чужої могили
Там, де мали загинуть, там, де сміються в спину
В головах колись росли багаторічні рослини
Віриш, деякі речі прямо пропорційні
Наприклад, більше хейту — буде більше і стремління
Їм аби донести, голос поки не стих
Буду говорити, поки не почуєш мене ти
Ти називаєш мене "хайпом ради хайпу"
Але камінь в мою сторону —
Це хайп заради хайпу в твої голові
Бо всі втомилися від хейту
Так, ми творимо історію. А ти?
На дошці крейда — моя зброя
Увага до проблем, до складних питань
Україна чи Європа? Я роздам і тут, і там
Просить руку допомоги, зразу точек тут зі ста
Рукава закочені з кишень
Кулаки дістали ми і до справи
Доки ти спав, чуєш, син своєї країни
Треба дати, аби не просив
Куди я насиплю знову рим, щоб сказали псих?
Гендерно мене розшматували дворові пси
Все що показано словами і на пальцях
Без бруду в люди без випробувань і апробації
Все що залишу я — це інформація для нації
Аби міняли погляди бешкетники й засранці тут
Пам'ятаєш, Сашко нас учив:
Щоб героєм бути в Україні, то нема причин
Та ставали люди до вогню, хоч нехочучи
І позалишалися ні з чим, а й були ні з чим
Така політика у кожного в крові тече
Ти тільки обговорюєш, душі допоки припече
А хтось стає до справи і пожинає результат
І ми так любимо судити, хто ким був і хто ким став
Тут рахувати би чуже, а своє — воно також є
І від кого слід чекати змін? Що вам винен він?
Всі тепер вивчають своє право, сотні перехожих
Знають все та тільки забувають заповіді Божі
Можеш сотні раз збрехать собі і це нормально
Хай ніхто не бачить, небо бачить все — ховати марно
Маєш голе тіло — затуляй лице, згадай, що в тебе дар
Не забувай, навіщо Бог тобі життя дав
А точно дав? Чи може Божа кара?
Як виживати у цій зграї з її вожаками?
Як лабіринтами систем затверділих правил
Змінити їхнє ліво на праведне право?
Люди не бачать колоди в свої очах
Міряють чужі городи і свою печаль
І якщо ти помиляєшся, на тобі печать
Коли рильце у пуху — треба пробачать
Вони вірять, якщо хтось скаже "це авторитет"
Вони бачать те що хочуть бачити попри все
Контролюєте себе і те що ви говорите
Скільки совість не годуй, вона все одно гризе
