Я йшов по воді і назад озирався,
А потім побачив тебе,
Тебе у воді – я отак закохався,
Веселка – цариця небес,
Мені захотілось всі хмари за гору
Загнати і витерти бруд
З обличчя і ніг, щоб понизити сором,
Навіки залишитись тут.
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.
Дозволиш. Я знаю.
Натягнуться струни,
Порвуться і я полечу,
Я буду співати. У небі літаю.
За мрію життям заплачу.
Я буду проміння за пальці тримати
Гарячі, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені.
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.
Я буду проміння за пальці тримати
Гарячі, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені.
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.
Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.
