Як же я закоханий
у твої запястя
це дідькове щастя
як же я закоханий
в твої оченята
давай відчиняти
як же я закоханий
у твої стегна
ламається цегла
як же я закоханий
у твої обійми
гарячі, як пекло
перегородили світ
перехолодили вітром
та спереду я бачу, shit
це шалене світло
з-за берега лунає Крід
й тобі це набридло
кволий сухо-цвіт
наливай повідло
як же я закоханий
у твої пальці
ми неандертальці
як же я закоханий
у твої хмари
великі, яскраві
як же я закоханий
у твої щоки
в усі твої кроки
як же я закоханий
якого біса
віддай мені кисень
що будемо робити?
— можемо й дітей
боже мій, їсти, пити пізно
вже так пізно, бісить, геей
що будемо втрачати?
— можемо й людей
схоже їх багато, натовп
клятий натовп, хай іде
що будемо казати?
і куди все веде?
я з тобою хочу спати
брати тебе ззаду кожен день
що будемо приймати?
коли сонце зайде
чи зможу тебе тримати
і не виймати з грудей?
як же я закоханий
у твої пальці
ми неандертальці
як же я закоханий
у твої хмари
великі, яскраві
як же я закоханий
у твої щоки
в усі твої кроки
як же я закоханий
якого біса
віддай мені кисень
