Ай, паре с землі пала чорнозем
Козак на коні із ржавим мечем
На жовто блакитниму фоні розсікає
Проміні сонця, що світять на рідне
Замучене і прямо до корня
Обвите почуттям боргу
За свою батьківщину
За свою родину до смерті
В Києві, чи на Волині
О!
Сонця нема, та ти сумна
Сльози та сум біля вікна
Милого не видно через туман
Молитвами в слід і по вітрам
В колодці зазеленіла вода
Лелеки полетіли від суму на даль
Чекати рідне дома, чи медаль
Ватман вицвів і засох пензаль
Зібрати в кулак всю ту міць України
Забрати своє, нехай навіть руїни
Пройшовши по кісткам братів і до нині
Незломні, не забуті навіть в домовині
А ви, орки, що як далі
Із самого початку видно що у фіналі
Червоним шатром для вас кінчиться акт
І ми підем далі
Рідна, рідна мова моя
Рідна, рідна воля моя
Лови, лови колорит
Рідне слово, рідний ритм
Видно, видно моє поле
З вікна в Криму моє море
Видно, кораблі ідуть
Покажем їм путь
Ей (О-о)
Уже зав’явші вуха від постійного гулу
Напружені руки від злості й задуло
Попелом моє подвір’я забули
Що таке спокій щасливе минуле
Щасливе майбутнє і правда за нами
Зареве Дніпро і кручі з містами
Скаже Путін на площі останні слова
І буде забитий камнями
І розірвавши прям до атома
Майбутнє десь на два тома
Грози нема, нема грома
Не мочуть ливні прапора
Але, із смогу йде війна
На плитах точуть імена
Свободу топче сатана
Доки земля заплакана
Мова моя, воля моя
Колорит
Моє поле, моє море
Покажем їм путь
Рідна, рідна мова моя
Рідна, рідна воля моя
Лови, лови колорит
Рідне слово, рідний ритм
Видно, видно моє поле
З вікна в Криму моє море
Видно, кораблі ідуть
Покажем їм путь
О-о-о!
