Там, де трави вмиваються росами,
Де поля золотяться покосами,
Де живе в моїм серці єдина -
Там вона, там моя Україна!
Я не хочу писати віршів сумних
Про те, як живеться в ріднім краю,
Я не хочу тлумачити кожному з них
За що я люблю Країну мою!
І дивно чути від знайомих людей,
Що з цієї країни потрібно тікати.
Я - не емігрант, я маю батьківщину
І я не боюся в голос сказати!
Так я люблю Україну!
Я тут народився і тут хочу жити!
Так я люблю Україну!
Сильно люблю і буду любити!
Так я люблю Україну!
Свою родину, свою сім'ю!
Мені є що втрачати, є кого любити,
І я сильно ціную те, що люблю!
Можна змиритись із втратою,
Ми завжди цінуємо те, що втрачаєм.
Живемо під вічною вартою,
Маємо волю, а права не маєм.
І хтось мені скаже: А ти що співаєш?
Де твоя зброя? Народ підіймай!
Я просто перезаряджаю набої,
А ти коли хочеш - зі мною співай.
Так я люблю Україну!
Я тут народився і тут хочу жити!
Так я люблю Україну!
Сильно люблю і буду любити!
Так я люблю Україну!
Свою родину, свою сім'ю!
Мені є що втрачати, є кого любити,
І я сильно ціную те, що люблю! (2)
