Пробирає знов від сумних думок
Ти тепер далеко, мов над хатами димок
Та у моїй уяві ми вже поруч сидимо
Навіть коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Пробирає знов від сумних думок
Ти тепер далеко, мов над хатами димок
Та у моїй уяві ми вже поруч сидимо
Навіть коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Хай земля з небом зіткнеться
Врятує нас твоя обітниця
І намертво тобою в сходи вбитий цвях
Бо йдемо вгору разом до кінця ми
І хай нас бурі будні грозами обливають
Хвилі моря ноги нам омивають
Ми далеко, знаю, що так буває
Сонце засинає за небокраєм
Та душі наші голі в цьому морі із відкритими серцями
Якщо поряд є зла корінь, ми з землі його не тягнем
Якщо думи мої хворі - приведи мене до тями
Бо в човні одному живемо життя ми
Пробирає знов від сумних думок
Ти тепер далеко, мов над хатами димок
Та у моїй уяві ми вже поруч сидимо
Навіть коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Пробирає знов від сумних думок
Ти тепер далеко, мов над хатами димок
Та у моїй уяві ми вже поруч сидимо
Навіть коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло, ми не втратимо зв'язок
Хай в очах твоїх моя любов світиться
Хоч минає час і забира цвіт з лиця
Хай на відстані нас гріють вогні в серцях
Те, що злите воєдино - не ділиться
Хай в очах твоїх моя любов світиться
Хоч минає час і забира цвіт з лиця
Хай на відстані нас гріють вогні в серцях
Те, що злите воєдино - не ділиться
