Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді
Життя відкладене на потім
А сонце робить коло і знов на сході
Минуле уже відомо у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
(Життя відкладене на потім)
У мене в голові питання:
Чому я більше нікому не вірю?
Тисячі слів вилітали і всі на подвір'я
А вже весна на дворі
Кожен день на повторі
Без тебе все не те, лише дзвінки на телефоні
Як же дістало все це, на обличчі нема посмішки, колить серце
Я без тебе на дно цього життя
Ми ніби актори в кіно —
Завжди до кінця
Тут математика проста
На всі сто із ста
Мене не вилікувати
Можна вибрати рестарт
Мені не потрібні гроші щоб знайти у собі сили
Хочу бачить твої очі і це дійсно є мій стимул
Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді
Життя відкладене на потім
А сонце робить коло і знов на сході
Минуле уже відомо у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
(Життя відкладене на потім)
Я згадую минуле так, ніби це все не з нами
Подивись, за вікнами знов одне й те саме
Знов від проблем лише відчуваю втому
В ході під дощем
Де-небудь, аби не вдома
Я залишаюсь віч-на-віч з думками
Трамвайними коліями
Йду повільно вночі під зірками
І майже все, що є на світі, мене не цікавить
Життя на потім
А раптом потім не настане?
Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді
Життя відкладене на потім
А сонце робить коло і знов на сході
Минуле уже відомо у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
(Життя відкладене на потім)
