Ти прийдеш світанком до мене
По росі із пʼянкого туману
Ми скупаємо в промені щастя
Наші душі, як в океані
Не забув знаю і не забудеш
Як дощі цілували сліди
Як нам падали зорі в долоні
І як все згубив раптом, ти
Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю
Тебе щодня, щоночі так не вистачає!
Мені без тебе самотньо і так погано буває!
Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає
Зігрівались обіймами літа
Босоніж від дощу утікали
Від недобрих очей ми з тобою
Як на крилах, в небо злітали
Я від долі натомість ніколи
Не чекала дарунків небес
Лиш благала невпинно від зради
Захистити мене і тебе
Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю
Тебе щодня, щоночі так не вистачає!
Мені без тебе самотньо і так погано буває!
Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає
Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю
Тебе щодня, щоночі так не вистачає!
Мені без тебе самотньо і так погано буває!
Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає
Та тільки я, повір, без тебе свої світанки не уявляю
Тебе щодня, щоночі так не вистачає!
Мені без тебе самотньо і так погано буває!
Мене щодня, щоночі твоє кохання тримає
