Холодне світло телеекрану
Кидає на стіни холодні тіні,
А я чекаю на твою програму,
Бо як інакше тебе зустрінеш?.
В чужі проблеми постійно вникаєш
Перед очима неживих телекамер,
І спорим, зовсім нічого не знаєш,
Що ти є в центрі моєї уваги.
Так, як тоді, небо для двох –
Тільки з тобою я чувся, як Бог!
Так, як тоді, місьє Коршавель,
Ніби продовження Емануель.
Так, як тоді, ніби в раю,
Три прості слова: "Тебе я люблю!"
Так, як тоді, ніби в раю!
Я розглядаю тебе на екрані,
Як дивну планету у телескоп,
І, як астроном, спосіб шукаю
Попасти крізь терни до далеких зірок.
Я знаю напам'ять всі твої рухи
І кожен раз собі уявляю,
Коли вже візьму тебе я за руку –
І ти відразу собі нагадаєш.
Так, як тоді, небо для двох –
Тільки з тобою я чувся, як Бог!
Так, як тоді, місьє Коршавель,
Ніби продовження Емануель.
Так, як тоді, ніби в раю,
Три прості слова: "Тебе я люблю!"
Так, як тоді, ніби в раю!
Так, як тоді, небо для двох –
Тільки з тобою я чувся, як Бог!
Так, як тоді, місьє Коршавель,
Ніби продовження Емануель.
Так, як тоді, ніби в раю,
Три прості слова: "Тебе я люблю!"
Так, як тоді, ніби в раю!
