Тамерлан і Альона!
Ти казав, що рано, рано, рано...
Сипав сіль на рану, рану, рану...
У тобі разтану, тану, тану...
Іншою не стану, стану, стану...
Акули навкруги розкажуть свою правду
Ти посміхаючись, даруєш мені Prada
Я у безодні, немов у човні
Пливу до тебе, але цей шлях у вогні
А я знову на краю стою, а я знов тебе згадую
А я слово собі даю, що тебе не розлюблю
Не тримай мене
Якщо не знаєш, що хочеш
Якщо любов'ю шепочеш
Але заплакані очі – одне й те саме дівоче
Кохання, ніби без узбіч
Але я знаю точно: ночами я
Я твій таємний злочин
З одного дерева ікона і лопата
Ти суперечлива, як Понтій і Пілат
Ти ніби тут, але тебе немає (тебе немає)
В нашому Римі ми ще заспіваємо
Ти казав, що рано, рано, рано...
Сипав сіль на рану, рану, рану... (Ой, рано, рано, рано)
У тобі разтану, тану, тану...
Іншою не стану, стану, стану...
Я іншою не стану
Кожен день з тобою - нова пригода
Ти змінюєшся наче тренд у моді (тренд у моді)
Авжеж, твоя природна – врода
Мене обезброює, де завгодно
Де кохання моє, як п'ятий елемент
Де з'являєшся ти, там завжди happy end
А я слово тобі даю, що тебе не розлюблю!
Оу-у-у...
Ти казав, що рано, рано, рано...
Сипав сіль на рану, рану, рану... (Ой, рано, рано, рано)
У тобі разтану, тану, тану...
Іншою не стану, стану, стану...
Я іншою не стану
