Vivienne Mort - Пташечка

Я цілий день тебе не бачила.
Холодний день, а я вся сталася гаряча,
Як зоря, але не сяяла.
Була біда, а стала музика.

Плела вінок. Ходила в гості.
Я не дійшла, здається, зникла на межі
Твоїх думок, твоєї вдачі;
А ти не плач, а ти не плач,
Бо я ж не плачу, плачу, плачу, плачу,
Плачу, плачу, плачу, не плачу.

А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати і я не дихаю до ранку,
До ранку; і аж до світанку сама я, -
Як без місяця зоря.

Ніхто не чув, як я співала, ніхто не чув.
Моя душа іще не знала, що ти є, а вже любила
І то вона - не я тобі відкрила.

І цілий день все чула пташечка, моя одна -
Я так ніколи не співала для людей своїх мінорів.
Моя одна... Я цілий день
Просила волі, волі, волі, волі,
Волі, волі, волі, неволі.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.

Ти лягаєш спати і я не дихаю до ранку,
До ранку і аж до світанку сама я,
Сама я, сама я, сама я, сама я, сама я,
Сама я, як без місяця зоря.