Наталья Могилевская - Відірватись від землі

Вiра в сон, що ходить помiж нами
Про любов, шалену до нестями
Яку показують в кiно,
Коли звучить сумна мелодiя

Марафон, лiтають днi за днями
Знов i знов усе життя i прямо
Та тiльки хочеться не рвати струни
Як болить душа моя i мати силу

Вiдiрватись вiд землi, пiд крилом авiалiнiй
I летiти в небеса, щоб нiхто не бачив
Вiдiрватись вiд землi, тiльки я i небо синє
В тебе сльози на очах це ти вiд щастя плачеш

За вiкном, лежить земля в туманi
Знаю вдома, не спить моє кохання
I зачаровано шукає в небi,
Де ж летить його мала

Вiра в сон, що треба далi жити
Про любов, де ми щасливi дiти
I знову хочеться не рвати струни
Як болить душа моя, i мати силу

Вiдiрватись вiд землi, пiд крилом авiалiнiй
I летiти в небеса, щоб нiхто не бачив
Вiдiрватись вiд землi, тiльки я i небо синє
В тебе сльози на очах це вiд щастя плачеш

Вiдiрватись вiд землi, пiд крилом авiалiнiй
I летiти в небеса, щоб нiхто не бачив
Вiдiрватись вiд землi, тiльки я i небо синє
В тебе сльози на очах це вiд щастя плачеш