Чому серце мовить: "З мене досить!"
Чому розлюбити його просить.
Холодною стане тепла постіль,
І в літку настане сумна осінь.
Чому покохала я чужого,
Чому не тікала я від ньго? -
Чекала ночами, в неї крала;
А вона кохала, як я його кохала.
Пробач! Благаю, - не плач.
Він мій, як і твій - одне на двох щастя.
Пробач! Я чую, не плач.
Тобі i мені - так буде найкраще.
Пробач. Не знаю тебе,
Але все одно в коханні так схожі.
Пробач, за те, що він є;
За те що без нас він жити не може.
Від мене до неї, від неї до мене -
Така у нас доля кохати, напевно.
Я сильна, я зможу його відпустити -
Хоча після цього, не знаю як жити.
Чому покохала я чужого,
Чому не тікала я від ньго? -
Чекала ночами, в неї крала;
А вона кохала, як я його кохала.
Пробач! Благаю, - не плач.
Він мій, як і твій - одне на двох щастя.
Пробач! Я чую, не плач.
Тобі i мені - так буде найкраще.
Пробач. Не знаю тебе,
Але все одно в коханні так схожі.
Пробач, за те, що він є;
За те що без нас він жити не може.
Пробач! Благаю, - не плач.
Він мій, як і твій - одне на двох щастя.
Пробач! Я чую, не плач.
Тобі i мені - так буде найкраще.
Пробач. Не знаю тебе,
Але все одно в коханні так схожі.
Пробач, за те, що він є;
За те що без нас він жити не може.
